Чому МовАрт – проект-єдиноріг?

Моварт – проект-єдиноріг

До анонсованої принципом “від дня мови – до дня мови” звітної дати, 9 листопада 2019 року і зважаючи на факт, що у Міністерстві культури зараз триває реструктуризація:

Пояснюємо усім небайдужим неповторні “єдинорожні” переваги проекту, розкриття потенціалу котрих, за умови належної державної підтримки, здатне значною мірою забезпечити ефективність мовної політики уже в осяжному майбутньому.

По-перше, ідея поєднання мови і мистецтва під неповторно місткою назвою «МовАрт» – популяризує українську культуру в цілому: мову через мистецтво, мистецтво через мову. Що дає змогу уповноваженим владним інституціям без жодних репутаційних ризиків задовольняти зростаючий суспільний запит на здійснення заходів з популяризації державної мови.

По-друге, як діючий результат громадської ініціативи та державної підтримки (принаймні, в особі міністерства культури очолюваного паном Є.Нищуком) – символізує можливості синергії громадянського суспільства і владних інституцій. Що, зокрема, дає змогу громадськості ініціювати мовоствердні субпроекти у державних та комунальних інституціях (уже є згоди щодо проведення консультацій на предмет розробки адаптованих комунікацій від Міноборони, Мінрегіонрозвитку та МінТОТ, активно триває взаємодія і з КМДА)

По-третє, мистецька складова комунікацій проекту виразно артикулює неконфліктність і спонукальний аспект популяризації державної мови передовсім серед населення зросійщених міст/регіонів. Що дає змогу ефективно залучати інерційно неукраїномовне населення до суспільного діалогу шляхом активізації внутрішнього та уможливлює «мирну інтеграцію особистості у мейнстрим».

По-четверте, біля 70 оригінальних сюжетів цьогорічного доробку уже комунікують небувалу широту образного розмаїття наративів та субнаративів мовоствердження. Що забезпечує нетривіальне сприйняття мовної проблематики та започатковує/активізує процеси природного руйнування стереотипів, що стоять на перешкоді лояльному до неї ставленню та/чи переходу до безпосереднього вжитку.

По-п’яте, пілотний цикл проекту засвідчив, що візуальні комунікації проекту можуть ефективно поширюватись та масштабуватися в он-  і оффлайн середовищах. Це дає змогу ненав’язливо, але ефективно комунікувати спонуки як за посередництва соцмереж, пошукових систем, інтернету, так і через експозиції, події, круглі столи, спортивні заходи чи зовнішню соціальну рекламу.

По-шосте, механіки залучення МовАрт’у передбачають доступну участь у процесах образо- та ідеєтворення для усіх бажаючих докластися до процесу відновлення природного домінування української мови. Що дає змогу реалізуватися як творчій ініціативі кваліфікованих митців, котрим небайдуже знеросійщення мовного середовища, так і забезпечує спрямування енергію широких верст населення, яке відчуваючи дискримінацію за мовною ознакою – не знаходить кращого виходу ніж вступ у прямолінійний конфлікт. 

По-сьоме, реакція «фокус-груп», яким був презентований проект у Харкові та Одесі – переконливо доводить з одного боку, інтерес та лояльність до такого роду комунікацій, а з іншого – відсутність агресії чи заперечення. Що дає змогу безпечно масштабувати уже існуючий доробок проекту та підтверджує необхідність проведення заходів із його вдосконалення та розширення варіативності.

По-восьме, формат циклічного оновлення акцентів мистецтва мовоствердження передбачає можливість щорічного переосмислення основних образів та форматів «від дня мови до дня мови». Що дає змогу на початку року, у день рідної мови 21 лютого, комунікувати усім зацікавленим певний дискурс, активувати тим самим акценти виробництва на «фабриці контенту», а кращі результати діяльності котрої – презентувати у день мови та писемності 9 листопада.

По-дев’яте, стратегія розвитку проекту передбачає створення мережі мультикультурних «МовАрт-центрів», які, особливо у зросійщених регіонах, приречені стати успішними осередками місцевого поширення україноцентричних ідей з урахуванням локальної специфіки та обов’язкової для усіх активностей неконфлікності будь-яких комунікацій. Що дає змогу сконцентрувати весь творчий потенціал місцевої небайдужої громадськості у одному місці та спрямувати його у винятково неконфліктне русло, що неодмінно підвищить якість усіх плодів такої синергії та засвідчить важливу роль міністерства, як «впорядковуючого начала».

По-десяте, ідейний арсенал проекту уже на первинному етапі – неповторний, обширний і багатоаспектний: програма автоматичного перемикання гаджетів «Мовайзер», «Кодекс правил і методик неконфліктного мовоствердження», платформа історично-культурної доповненої реальності «MovAR», футуристичні есеї та ін. Що дає змогу окреслити як унікальні переваги від долучення до проекту усім небайдужим, незалежно від професії чи соціального статусу, так і характеризує проект як глибокий, розгалужений та системний.

Механізм дієвості комунікацій проекту у середовищі цільової аудиторії

Далі буде..

Презентація та експозиція МовАрт’у в Одесі

25 липня у Національній науковій бібліотеці української “перлини біля моря” в рамках форуму “PROсвіт” відбулася презентація, експозиція та обговорення проекту “мистецтва неконфліктного мовоствердження”

Основний підсумок: ефективність навіть первинних комунікацій – прямо пропорційна їх масштабності, адже МовАрт:

  • задовольняє важливі потреби суспільства, особливо в регіонах, що піддавалися повсюдному зросійщенню
  • відповідає духу часу за змістом, формою та принципами, що передбачають розширення, урізноманітнення та пристосування до місцевої специфіки

Більше інформації та рефлексії в спеціальному дописі у спільноті “Україномовна Одеса”

Експозиція у бібліотеці імені Ярослава Мудрого та вручення подяк когорті образо- та ідеєтворців МовАрту

У Національній бібліотеці України ім. Ярослава Мудрого відбулося відкриття виставки та презентація проекту «МовАрт»: мистецтво ствердження мови», який реалізовується за підтримки Міністерства культури України.

«Цьогорічне 16 липня для громадян України стало знаковим, довгоочікуваним та радісним днем, коли держава на законодавчому рівні виступила на підтримку та захист статусу української мови, в жодній мірі не зазіхаючи на розвиток та функціонування інших мов в нашій країні. Днями Уряд схвалив довгоочікувану, підготовлену Міністерством культури Стратегію популяризації української мови “Сильна мова – успішна держава ” до 2030 року», – зазначив під час свого виступу Міністр культури України Євген Нищук.

«Я хочу подякувати ініціаторам одних із перших проектів, які покликані реалізувати прийняті законодавчі акти та імплементувати їх в наше повсякденне життя. Проект «МовАрт» стверджує неконфліктний спосіб популяризації української мови, утвердження її державного статусу та легко масштабується на простір всієї України. Він вже був представлений в Харкові та Глухові. Я переконаний, що людей які долучатимуться до проекту, буде з кожним роком все більше, однак цей процес не одного дня і не одного року. Це ще велика робота і ми потребуємо сподвижників, в тому числі, і в мистецькому середовищі. Адже зберігаючи і розвиваючи українську мову ми збережемо себе, свою культуру, свою ідентифікацію».

«Ідея проекту була створена спільнотою «Україномовний Київ», спочатку це були дискусії і розмови, з яких врешті виникла ідея створити візуальний продукт, який би був зрозумілий людям. За допомогою цих яскравих образів ми спонукаємо вивчати українську мову», – розповідає ініціатор проекту «МовАрт» Володимир Наконечний.

«Ми би хотіли, щоб до нас приєднувалися різні фахівці, зокрема, й майстри образотворчого мистецтва, які би створювали справжні шедеври для цього проекту».

Адаптація наративу “Жити в Києві – це…” для Харкова, Одеси та Дніпра

Завдяки творчості пані Вікторії Глушко, дизайнерки з Миколаєва, яка ще у 2017 візуалізувала соцрекламний наратив “Жити в Києві це – …” (котрий як і МовАрт виник у спільноті “Україномовний Київ”), колекція сюжетів мистецтва неконфліктного мовоствердження поповнилася адаптованими для Харкова, Одеси та Дніпра основними його образами:

Візуальний наратив Мовоторика. Перші прототипи

Перші п’ять прототипів наративу “Мовоторика” (Мовмотор), що виник завдяки тісній взаємодії з пані Оксаною Паламарчук, яка надихалася на сайті Словотвір артикулюють питомо українські відповідники для перших 4 слів-запозичень із первинного переліку.

(Більше інфо в розділі “Ідеєтворення МовАрту” під номером 6)

Якщо у вас виникли ідеї нових образів – надсилайте!

Візуальний наратив ПроЗАкону: перші прототипи

Завдяки ідеї пана Сергія Шума, що виникла у безпосередньому зв’язку з ухваленням вікопомного “Закону про забезпечення фукціонування української мови як державної” та з урахуванням необхідності популяризаціїї істинного змісту Закону для профілактики спотворень серед неукраїномовних мешканців сходу та півдня України:

Ми заснували наратив “Проза мовного закону”, який артикулює прозаїчну природність основних змістів цього закону та допомагає “перетворити сухий юридичний текст у світоглядну оповідь з картинками”, аби, зрештою ефективніше комунікувати цінності та неухильну необхідність мовоутвердження як процесу й результату.

Відтак, вашій увазі перші п’ять прототипів наративу:

Далі буде

Експозиція у районній бібліотеці Глухова

Висловлюємо бібліотеці вдачність за експозицію та фотографії і нагадуємо, що усі бажаючі можуть переглянути прототипи стартової серії “мистецтва мовоствердження” у древньому місті козацьої слави Глухові – за адресою вулиця Києво-Московська, 53

Веб-сайт: https://glukhivlibrary.at.ua/

Експозиція проекту в Глухові

Завдяки проактивності одного зі співавторів проекту, пана Сергія Шума, минулими вихідними у древньому місті Глухові відбулася друга регіональна експозиція проекту.

Власне стартова експозиція прототипів буде ще доступна у районній бібліотеці впродовж місяця, тож усіх глухівчани зможуть ознайомитися з прототипами мистецтва мовоствердження.

На черзі Дніпро та Одеса. Й не тільки 🙂

Збільшення комунікацій МовАрту в цифровому інфопросторі : “Чому важливо гуглити українською?” на порталі Lviv1256

Співініціаторам проекту відрадно, що комунікації проекту усе більше ширяться уанетом, за що дякуємо порталу-посереднику uaportal.cz та упорядникам сайту “Львів – місто натхнення”

І нехай навіть інформація у статті, що з’явилася на згаданому порталі 30 квітня 2019 – була створена в рамках проекту ще до його започаткування і на цей момент має вигляд неактуальної, головне – що важливість пошуку українською стала відома ще для 2000 читачів, які її уподобали.

Разом з тим, додамо, що у проекті МовАрт є ціла низка концептів із закликами, які не лише візуально, а й текстово спонукають споживачів гуглити українською, адже на наше переконання, саме збільшення обсягу української мови у Гуглі – це найкоротший шлях до панування української в інформаційному просторі “від Сяну до Дону”!

Презентація проекту на круглому столі Proсвіт

читати повну версію

Перша експозиція прототипів знаходилась у приміщенні, де відбувався круглий стіл

…Фойє готелю «Харків» потроху повниться людьми. Проходимо до конференц-зали. Мене супроводжує Лариса Вировець, поетка і дизайнерка, голова Харківського Українського Клубу «Апостроф». Серед публіки впізнаємо представників слобожанської гуманітарної інтеліґенції: історик Володимир Скляр, політолог Галина Куц, мовознавець і голова Харківського історико-філологічного товариства Сергій Вакуленко та його учениця Катерина Каруник, перекладачі Ігор Оржицький та Василь Саган, громадська активістка Вікторія Склярова тощо.

Модерує зустріч Юрій Макаров, член Правління Національної суспільної телерадіокомпанії України, екс-шеф-редактор і постійний колумніст часопису «Український тиждень».

По ліву руку від нього – заступник Міністра культури Юрій Рибачук, він і бере слово. Розповідає, що Форум «PROсвіт» – проект, запланований на весь 2019 рік: наступні круглі столи мають відбутися в Одесі, Львові та Києві. Перший захід заплановано саме для Харкова, бо Харків є містом, у якому традиційно ґенерувалися змісти, дотичні до української мови.

Одним з організаторів проекту є Ростислав Лужецький, художник і культуртреґер. «У Харкові я хотів би звернутися до постаті Григорія Сковороди, – каже він і пропонує несподіваний ракурс: Сковорода як ефективний комунікатор. – Іноді основною проблемою є саме недонесення інформації. Технології деформували деякі ключові поняття демократичної парадигми: поняття громадянського суспільства, права вибору тощо. Чи не єдиним антидотом тут може бути живе спілкування. Що й робив Сковорода. Торбинку на плече – і в люди»

На фото: зліва-направо: Юрій Макаров, Володимир Наконечний, Ростислав Лужецький, Юрій Рибачук, Лариса Нікофоренко та ін.



Володимир Наконечний, організатор комунікаційно-мистецького проекту «МовАрт: мистецтво ствердження мови», підхоплює: його проект став результатом саме такої низової ініціативи, він об’єднав творців ідей та художників-дизайнерів. За словами пана Наконечного, унікальність проекту – в його апріорній неконфліктності (нуль примусу): автори «МовАрту» ставлять собі за мету «не змушувати, а спонукати». Застосовуються підкреслено сучасні засоби впливу на аудиторію: квести, флешмоби, мережева активність.

Одним з гасел проекту є УКРБАНІЗАЦІЯ – «природний односпрямований процес відновлення домінування української мови в містах України». На екрані з’являються яскраві мотиваційні картинки. «Жити в Києві – фейсбучити українською». «Жити в Києві – ґуґлити українською». Так кияни борються проти зросійщення свого міста: адже вже поганою традицією стало, що приїжджі провінціали, освоюючись у столиці, переходять на російську.

Мова об’єднує!