Презентація проекту на круглому столі Proсвіт

читати повну версію

Перша експозиція прототипів знаходилась у приміщенні, де відбувався круглий стіл

…Фойє готелю «Харків» потроху повниться людьми. Проходимо до конференц-зали. Мене супроводжує Лариса Вировець, поетка і дизайнерка, голова Харківського Українського Клубу «Апостроф». Серед публіки впізнаємо представників слобожанської гуманітарної інтеліґенції: історик Володимир Скляр, політолог Галина Куц, мовознавець і голова Харківського історико-філологічного товариства Сергій Вакуленко та його учениця Катерина Каруник, перекладачі Ігор Оржицький та Василь Саган, громадська активістка Вікторія Склярова тощо.

Модерує зустріч Юрій Макаров, член Правління Національної суспільної телерадіокомпанії України, екс-шеф-редактор і постійний колумніст часопису «Український тиждень».

По ліву руку від нього – заступник Міністра культури Юрій Рибачук, він і бере слово. Розповідає, що Форум «PROсвіт» – проект, запланований на весь 2019 рік: наступні круглі столи мають відбутися в Одесі, Львові та Києві. Перший захід заплановано саме для Харкова, бо Харків є містом, у якому традиційно ґенерувалися змісти, дотичні до української мови.

Одним з організаторів проекту є Ростислав Лужецький, художник і культуртреґер. «У Харкові я хотів би звернутися до постаті Григорія Сковороди, – каже він і пропонує несподіваний ракурс: Сковорода як ефективний комунікатор. – Іноді основною проблемою є саме недонесення інформації. Технології деформували деякі ключові поняття демократичної парадигми: поняття громадянського суспільства, права вибору тощо. Чи не єдиним антидотом тут може бути живе спілкування. Що й робив Сковорода. Торбинку на плече – і в люди»

На фото: зліва-направо: Юрій Макаров, Володимир Наконечний, Ростислав Лужецький, Юрій Рибачук, Лариса Нікофоренко та ін.



Володимир Наконечний, організатор комунікаційно-мистецького проекту «МовАрт: мистецтво ствердження мови», підхоплює: його проект став результатом саме такої низової ініціативи, він об’єднав творців ідей та художників-дизайнерів. За словами пана Наконечного, унікальність проекту – в його апріорній неконфліктності (нуль примусу): автори «МовАрту» ставлять собі за мету «не змушувати, а спонукати». Застосовуються підкреслено сучасні засоби впливу на аудиторію: квести, флешмоби, мережева активність.

Одним з гасел проекту є УКРБАНІЗАЦІЯ – «природний односпрямований процес відновлення домінування української мови в містах України». На екрані з’являються яскраві мотиваційні картинки. «Жити в Києві – фейсбучити українською». «Жити в Києві – ґуґлити українською». Так кияни борються проти зросійщення свого міста: адже вже поганою традицією стало, що приїжджі провінціали, освоюючись у столиці, переходять на російську.

Мова об’єднує!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *